Шукати в цьому блозі

субота, 26 січня 2013 р.

Бюро

     Напишу трохи про офіс, в якому я працюю. Зразу треба сказати про саме слово "le bureau", яке має три значення: це офісне приміщення, це робочий стіл (для нього краще вживати le bureau, ніж la table), ну і це робочий стіл Windows. Тож коли начальник просить щось пошукати "dans mon bureau", то трохи починаєш зависати.

     Саме приміщення невелике, оскільки і колектив відповідний - 4 чоловіки. Рівно стільки, скільки потрібно, щоб допомагати одному інженеру-геодезисту. Це його кабінет:


    Два робочих столи, два комп'ютери: один під Windows, другий під DOS, для якого колись дуже давно була скомпільована геодезична програма, тому він повинен жити. Начальник старомодний, любить інтерфейс із зеленими буквами на тлі чорного екрану.

     А оце мій робочий стіл (той, що зліва):


субота, 19 січня 2013 р.

Пральна машинка

     В нашому будинку немає можливості поставити індивідуальну пральну машинку. Тому в підвалі встановлені машинки та сушилки для спільного користування мешканцями будинку. Одне прання коштує 1.75 $. Сушка коштує ще так само. Але ми нею не користуємось, одяг виходить не дуже мокрим, висихає і в квартирі. Якщо немає копійок, то можна розміняти в хазяїна.

     Ось вони: дві пралки - зліва (фірми Speed Queen), та дві сушки - справа (фірми Whirlpool).


     На кришці, та під нею подана інструкція, як правильно користуватись машинкою:

пʼятниця, 18 січня 2013 р.

Зима прийшла раптово...

     Зима прийшла раптово. Ніхто не очікував.  Ще недавно термометр показував  +10, а потім раптово "буря століття". То ж народ просто розгубився. Діти покидали свої велосипеди просто там де і гралися.


     Хтось ще приїхав на метро на двоколісному другові, але навряд чи повернеться на ньому додому:


неділя, 13 січня 2013 р.

Театр "Стожари": "Ніч перед Різдвом"

     Вчора ходив на виставу, поставлену монреальським українським театорм "Стожари" за мотивами твору Миколи Гоголя "Ніч перед Різдвом". Оголошення про подію можна було прочитати на сайті організації "Зустріч":


     Встановленої ціни вхідного квитка не було, платили за власним бажанням. Відбувалося все в будівлі УНО (Українського національного об'єднання), що знаходиться за адресою 5213 rue Hutchison, Montréal, H2V 4B4, відразу на розі  Hutchison та  Fairmount. В цій же будівлі знаходиться організація "Зустріч". Добратися можна зі станції метро зеленої гілки Place des Arts, ще потім пересісти на 80-тий автобус в північному напрямку.




     Будинок знаходиться в самому серці єврейської спільноти, тому дуже часто можна побачити її представників, одягнутих в традиційний одяг і традиційну крислату шапку, з під якої звисають довгі кучеряві пейси.

     Вистава тривала близько півтори години. Час пройшов дуже швидко, нудно не було. Постановка була дуже вдалою і актори порадували своїм творчим хистом. Народні костюми, танці, колядки, декорації, та навіть спецефекти у вигляді снігу та туману - все це створило дуже якісну театральну атмосферу. Всі ролі виконані натурально. Чорт був смішним, дяк - вдаванонабожним, баба Параска і баба Палажка сварились без упину, Солоха була Солохою, цариця була царичною, ну а Оксана, як і належить - красунею на всю Диканьку. Хоча за задумом постановників, актори "Диканьку" замінили "Монреалем", що було дуже вдалою новацією. Також сподобались сцени із колядками, які зробили виставу більш різдв'яною.


четвер, 10 січня 2013 р.

Les Raquetteurs

     Хто такі Les Raquetteurs? Це люди, які ходять на ракетах (la raquette), чи ракетках. Такі снігоступи, у вигляді ракеток для великого тенісу, які одягаються на ноги і допомагають пересуватись по снігу не провалюючись. В Квебеку це типу як спорт, як спосіб зимового відпочинку на природі. Свого часу, в 1958 році, квебекські режисери Жиль Ґру (Gilles Groulx) та Мішель Бро (Michel Brault), зняли навіть документальний фільм про щорічний з'їзд ракетирів в Шербруку, який так і називався -  Les Raquetteurs.


     Ця документалка вважається одним з віхових творів в новому документальному кіно, яке знімає буденне життя людини та спільноти (videotron.com).

     Сьогодні я також приєднався до членів гуртка ракетирів і в перший раз в житті пройшовся в цих пристосунках по снігу. Це була така необхідність - снігу випало багато, але роботу свою виконувати треба. Начальник питає: "А що, у вас в Україні таким не користуються?", "Та ні. Сніг у нас також є, але чомусь так зазвичай не ходять", "Ну а просто для задоволення, по лісу погуляти?". Щось навіть не знав, що відповісти. Може хтось, знає, чому в Україні не ходять на ракетках? Це ж так зручно! І всесело!



вівторок, 8 січня 2013 р.

Заправка

     На розі вулиць Wellington та Sainte-Madeleine стоять вінтажні монреальські заправні колонки:





     До повного вже давно ніхто тут не заправляється. Тепер вони як експонати, біля них фотографуватись треба, поки не спиляли.

субота, 5 січня 2013 р.

Всі родичі гарбузові...

     Що спільного між цими двома фруками?



     На перший погляд, нічого. Той що справа і зелений взагалі схожий на огірок, тільки дуже дивний. Ну а зліва - зразу зрозуміло, що це диня. Але насправді, у них набагато більше спільного. По-перше, вони обоє продаються в китайському магазині. По-друге, обидва є фруктами. По-третє, і справа, і зліва - дині, родичі гарбузові. Французькою звичайна солодка диня називається le melon miel (медова диня), а те що зелене -  le melon amer (гірка диня).


Évaluation comparative des études effectuées hors du Québec

     На початку нашого перебування в Квебеку, в кінці травня, ми подали заяву на отримання Порівняльної оцінки дипломів, отриманих поза Квебеком - Évaluation comparative des études effectuées hors du Québec. Займається цим безпосередньо Міністерство іміграції, тому заяву потрібно подавати в їх місцевому відділенні (bureau d'Immigration-Québec). Зразок заяви можна взяти у них, уже роздрукований, або знайти на їхньому сайті. Ми попросили заяви в б'юро, щоб не шукати, де їх завантажити, а потім ще й роздрукувати. Заповнювати краще вдома, бо потрібно вписати багато різних даних. Потім потрібно замовити переклад дипломів та їх додатків в перекладача, який є членом ордену перекладачів. Переклади двох дипломів з їх додатками (бакалавра і магістра) коштували мені 60 $.  Можна також робити оцінку шкільного атестату, чи дипломів коледжів, ПТУ. Всі вони подаються одним пакетом і будуть коштувати одинакову ціну - 109 $ (з січня 2013 - 112 $). До речі, ціна буде така сама, якщо замовляти оцінку з України.

     В кінці червня нам подзвонили, щоб ми забрали свої оригінали дипломів. Але при подачі заяви можна було вказати, що хочете отримати їх поштою. Та оскільки б'юро знаходиться недалеко від нас, ми вирішили, що надійніше буде забрати особисто.

     Ну і нарешті через 5 місяців, на початку жовтня, в поштовій скринці ми побачили великі конверти від Міністерства з написом NE PAS PLIER - "не згинати". Радості не було меж. Хоча життєвої необхідності в такій оцінці немає. Коли мене брали на роботу, то не дивились навіть на переклади дипломів. Того, що було записано в резюме виявилось достатньо. Коли я збирався поступати в коледж, то там вимагали оцінку. Але якщо її не було на руках, то вони самі її виготовляли, і по ціні було дешевше, десь біля 80 доларів. Єдине що їхня оцінка залишалась у них. А міністерська завжди на руках. Університети самі проводять оцінку. Ну і при вступі в Ордени вони також можуть робити свою незалежну оцінку дипломів. Єдина користь від цієї оцінки - можливість написати в резюме, що твої дипломи визнають на рівні місцевих.

     В супровідному листі до оцінки дипломів зазначається, що "Évaluation comparative des études effectuées hors du Québec надана Міністерством іміграції та культурних громад не є ані дипломом, ані еквівалентом диплому. Йдеться тільки про думку експерта, яка має інформаційний характер і яка має на меті полегшити доступ до роботи, або до продовження навчання. Тому вона не зобов'язує жоден професійний орден  чи регулюючу професійну організацію, ані навчальний заклад чи роотодавця. Вони можуть самі визначати свої власні критерії для оцінки."

     Ось як виглядає сама оцінка, яка в нашому випадку складалась із двох листків:


пʼятниця, 4 січня 2013 р.

Таксі: калькулятор вартості

     TaxiWiz - сайт, який дозволяє порахувати вартість поїздки в таксі. Достатньо тільки мишкою клікнути на карті в місці посадки та висадки.



     Ще на тему таксі існує блог Montreal Taxi. На ньому можна побачити багато старих фото Монреаля. Наприклад, як ось це:

Montreal Taxi

      Це фото 1966 року, на вулиці Шербрук, в Монреалі. Зліва видно зелений Фольксваґен. Тоді вони ще їздили дорогами. А це моє фото, грудень 2012:


     Така ж модель Фольксваґена, тільки тепер вже використовується як музейний експонат біля автомайстерні на бульварі Ташеро (Taschereau) в Льонґиї, недалеко від госпіталя Шарль Лємуен (l'Hôpital Charles-LeMoyne). За 50 років малий нітрохи не змінився...


четвер, 3 січня 2013 р.

Кіно: Un parcours de légende

     Кіно не квебекське, але про квебекського імігранта в США. Вірніше не про нього, а про його сина, Френсіса Вімета (Francis Ouimet), який увійшов в історію як перший гольфіст-аматор, який в 1913 році, коли йому було всього 20 років, на одному з найпрестижніших чемпіонатів US Open переміг відомого на той час британського професіонала  Ґаррі Вардона (Harry Vardon). Допомагав Френсісу малий круглощокий кедді Еді Лоурі (Eddie Lowery), який згодом стане мультимільйонером.

     Ось такий він, квебекський дух.


     Кіно виявилось дуже цікавим. Навіть не сподівався, що про гольф можна зняти захоплюючий фільм. Авторам фільму навіть вдалося "намалювати" ще й висококласні спецефекти. Завантажити можна тут. Оригінальна назва The Greatest Game Ever Played, в Франції фільм вийшов під назвою Un parcours de légende, а в Квебеку обрали назву більш схожу до американської - Le Plus grand Jeu À jamais joué.


середа, 2 січня 2013 р.

Страховка на медикаменти: нові правила

     Особа, яка застрахована в RAMQ (la Régie de l'assurance maladie du Québec), і яка відповідно отримала пластикову страхову карточку carte-soleil із номером медичної страховки, автоматично отримує страховку на медикаменти, тобто може отримати відшкодування витрат на ліки за програмою Régime public d'assurance médicaments.

     Але з 14 січня 2013 року уряд вводить одну поправку. Раніше діяла норма "15 років", за якою Управління медичного страхування Квебека  (RAMQ) повертало повну ціну оригінальних медикаментів на протязі 15 років із моменту їх запису в реєстр медикаментів, вартість яких відшкодовується цим Управлінням.  В новому б'юджеті-2013 ця норма більше не діє. Та потрібно зазначити, що зараз для деяких медикаментів, які знаходяться в згаданому реєстрі більше 15 років,  Управління також не відшкодовує повну їх вартість.

     Із 14 січня 2013 року Управління буде відшкодовувати найдешевший аналог прописаних ліків, який існує на ринку. Якщо застраховна особа все таки придбає прописані оригінальні ліки, а не їх дешевший аналог, то вона повинна сама сплатити різницю в ціні між цими двома варіантами. Управління відшкодує тільки вартість дешевшого аналогу (Le Portail gouvernemental).


вівторок, 1 січня 2013 р.

Біди імігрантів

     Канада приймає багато високосвічених імігрантів, тому що вважається, що чим більшим буде рівень освіту, тим легше їм буде інтегруватися в новий для них ринок праці. Згідно дослідження Інституту соціо-економічної інформації та досліджень (Institut de recherche et d'informations socio-économiques, IRIS), 51 % новоприбулих імігрантів, що приїхали в Канаду протягом останніх 5 років, мають університетський диплом, на противагу 19 % населення країни в цілому. Проте їхня ситуація на ринку праці є набагато гіршою, в порівнянні із корінними канадійцями.

     Згідно перепису 2006 року, рівень безробіття серед імігрантів є в 2,3 рази вищий, ніж для канадців, що народилися в країні. В 2006 році, рівень безробітних серед корінних канадців складав 4,9 %, а серед новоприбулих імігрантів - 11,5 %. А для вихідців з Африки та Середнього Сходу цей показник сягає 21,3 %. Крім того, в середовищі новоприбулих 19 % робітників мають низький заробіток, тоді як серед корінних канадців таких є тільки 7,6 % (journalmetro.com). Імігранти заробляють 63 % від середньої канадської зарплатні (journalmetro.com).

      "Кандидат із франко-канадським іменем має на 60 % більше шансів бути запрошеним на співбесіду, ніж кандидат із чужинським призвіщем", говорить Лора Андаль, дослідниця  IRIS (Laura Handal) (24 heures).